|
Танк «Оплот», який називають гордістю української оборонної промисловості, досі не почали поставляти у війська. Хоча ще кілька років тому тодішній президент України Петро Порошенко заявляв: машина потрібна і її будуть закуповувати для підрозділів ЗСУ. Чому ж у 2019 році обіцянки все ще не виконані? І чи з’являться сучасні машини в українській армії взагалі? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії». 2017 рік. Тодішній президент України Петро Порошенко починає активно говорити про необхідність закупівель танків «Оплот» для української армії. Адже, попри те, що машину взяли на озброєння ЗСУ ще в 2009-му, постачати її в підрозділи так і не почали. «Перші танки «Оплот» надійдуть до українських Збройних сил цього року. Це є наша відповідь на побажання українських танкістів», – виголошував Порошенко. Тодішній верховний головнокомандувач не скупився на компліменти українській розробці. «Постановка на озброєння в українській армії декілька надзвичайних типів озброєння – це і танків «Оплот», які, за деякими оцінками, є одними з найкращих у світі», – зазначав Петро Порошенко. З вагою понад 50 тонн «Оплот» здатний розвивати швидкість до 70 кілометрів на годину. Головна зброя – 125-міліметрова гармата. Знаряддя вражає цілі на відстані до п’яти кілометрів і, окрім звичайних снарядів, стріляє керованими ракетами. Навіть гроші, необхідні для перших закупівель сучасної техніки, начебто вдалося знайти. «Більше ніж 300 мільйонів гривень йде на закупівлю новітніх танків «Оплот». А то ми закордон танки поставляємо, а як нашим хлопцями в бій іти – «Оплотів» не було», – наголошував Порошенко. Весь цей час Україна продовжувала експортувати танки за кордон. У 2018-му «Укроборонпром» виконав контракт на постачання півсотні «Оплотів» для армії Таїланду. Після чого в концерні заявили: готові зосередитися на потребах ЗСУ. Після заяв Порошенка минуло майже два роки. Журналісти «Донбас.Реалії» вирішили дізнатися у представників «Укроборонпрому», коли ж сучасна техніка надійде у війська? Офіційних замовлень не було, але постійна дискусія з цього приводу ведеться Сергій Омельченко «Офіційних замовлень не було, але постійна дискусія з цього приводу ведеться. Тому що оцінюються фінансові можливості замовника, оцінюються кількісні потреби, а також відповідні якісні показники танку», – каже перший заступник генерального директора ДК «Укроборонпром» Сергій Омельченко. В «Укроборонпромі» також не знають, чи будуть замовлення в найближчі кілька років. Міністерство оборони поки що не виробило свою позицію Сергій Омельченко «Міністерство оборони поки що не виробило свою позицію. Чи вони закуповують у 2019 році? Скільки закуповують? Чи є в них фінансування на це? Чи можлива закупівля на 2020 рік? Тому ми очікуємо на цю інформацію», – додав Сергій Омельченко. Чому ж озвучені президентом плани не вдалося втілити? В Міноборони у відповідь на запит «Донбас.Реалії» підтвердили – контракти на поставку «Оплотів» дійсно не укладали, причина – російські складові в бойовій машині. «Причиною зазначеного стало надходження інформації від державного концерну «Укроборонпром» про неготовність до укладання державного контракту у зв’язку з потребою проведення робіт по імпортозаміщенню певних складових, які на час розроблення зазначеного танка виготовлялись в Російській Федерації», – мовиться у відповіді Міністерства оборони. Щоб провести імпортозаміщення російських складових, розпочали спеціальну дослідну роботу. Відповідне технічне завдання видали Харківському конструкторському бюро з машинобудування імені Морозова, заявляють в Міноборони. Втім, процес ще не закінчений. Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець пояснює: «Це насправді процес, який виявився набагато складнішим, аніж планувалося на початку. Оскільки, якщо ми вважаємо, що в одному двигуні ми маємо замінити близько трьох десятків компонентів, то кожен з цих компонентів має пройти свій цикл випробувань. Тому що, якщо ми разом ці компоненти поміняємо і двигун вийде з ладу, то ми потім не знайдемо, що було причиною». У підсумку, додає він, гроші для «Оплотів» витратили на розробку протикорабельного ракетного комплексу «Нептун». Запит на схожу зброю зріс після нападу на українську корабельну групу в районі Керченської протоки і ескалацію конфлікту з Російською Федерацією на Азовському морі. Було вирішено ці гроші скерувати на проект, результати якого ми побачимо швидше – «Нептун» «Гроші, які були скеровані на закупівлю «Оплотів», було розраховано, що ці витрати не є раціональними, тому що ту кількість танків, з огляду на тривалість процесу імпортозаміщення, завод не виробить. І тому якраз було вирішено ці гроші скерувати на той проект, результати якого ми побачимо швидше, зокрема на проект «Нептун», – зазначив Сергій Згурець. Ціна одного «Оплота» – 130 мільйонів гривень. Тому, каже він, ставку в ЗСУ роблять на радянську спадщину, точніше, на її ремонт та модернізацію. За інформацією Згурця, створення одного «Оплота» дорівнює вартості модернізації одразу шести танків Т-64. «Напрямок підвищення боєздатності танкових військ ґрунтується на глибокій модернізації танка Т-64. За рахунок нової системи управління вогнем, за рахунок нової оптики і тепловізора ми отримаємо машину, яка за ефективністю не поступається «Оплоту», – наголошує Згурець. Але чи справді вдосконалені радянські танки можуть на рівних конкурувати з новою технікою? Про це журналісти «Донбас.Реалії» вирішили запитати у Романа Багаєва. Його танковий взвод двічі визнавали найкращим в ЗСУ. З початку бойових дій на Донбасі він працював саме на Т-64. На цей момент припинив службу у війську. Конкурувати з «Оплотом» Т-64, мабуть, не зможе «Конкурувати з «Оплотом» він, мабуть, не зможе. Тобто його можуть довести до якоїсь такої модифікації, коли в нього і тепловізори будуть, інша ходова частина, але на машину все не навісиш. Я пригадую, нам в Т-64 поставили нові системи навігації, але танк спроектований так, що там не повинно цього бути. І воно заважає то одне дістати, то інше. І місця менше», – зауважує танкіст Роман Багаєв. У 2018-му Багаєв представляв Україну на міжнародних танкових змаганнях Strong Europe Tank Challenge. Тоді з восьми армій-учасниць представники ЗСУ посіли останнє місце. Виступали на танках Т-84У – фактично старшому браті «Оплота». Випускати їх почали на десять років раніше, але масового поширення модель так і не отримала. І ось після кількарічного простою танки відправили на змагання. Де, як розповів Багаєв, у них постійно виникали технічні несправності. Але, попри це і той факт, що працював Багаєв тільки на більш старій модифікації Т-84, «Оплот», на його думку, не поступається найкращим іноземним зразкам техніки і повинен бути на озброєнні українських танкістів. Як це – країна без одного з найкращих танків, які вона продає за кордон Роман Багаєв «Танк – це одна з перших цілей. Тому танк повинен бути який? Він повинен бути компактним. Т-84 – наші танки є набагато нижчі, менші за західні аналоги. Але вогнева міць більша. В нас гармата – 125 міліметрів. А стандарт НАТО – 120 міліметрів. Вже маємо на 5 міліметрів більший калібр... Хоча б один елітний підрозділ треба купити цих танків. Треба побачити, як машина буде себе поводити в бойових діях. Як це – країна без одного з найкращих танків, які вона продає за кордон. А в самої немає такого підрозділу», – каже Багаєв. Вибір на користь модернізації радянських танків роблять і в армії Росії. Ще в 2015 році широкій публіці під час параду 9 травня в Москві був представлений новий танк Т-14 «Армата». Російська телепропаганда любить називати танк «легендарним» і таким, що «не має аналогів у світі». Але, незважаючи на гучні заяви, бойова машина все ще не прийнята на озброєння і існує в одиничних екземплярах. Про те, що масових поставок «Армати» в найближчому майбутньому не буде, кажуть і у військовому командуванні Російської Федерації. Той же Борисов кілька років тому заявляв, що Т-72 вичерпав можливості для модернізації. Втім, кількість цих танків в армії Російської Федерації продовжує збільшуватися, кажуть фахівці. Так, модифікація Т-72Б3, випуск якої почався в 2011 році, активно використовувалася росіянами у війні на Донбасі – наприклад, їх фіксували під час боїв за Іловайськ. Тоді українські бійці знищили і захопили відразу кілька одиниць модернізованих російських танків. |
10 червня 2019
|
Міністерство оборони України у 2019 році не укладало контракти на виготовлення танків БМ «Оплот», повідомили у відомстві у відповідь на запит проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії. Як зазначили в Міноборони, причиною цього є російські деталі у складі в бойовій машині, які досі не вдалося замінити на українські чи іноземні аналоги. «Причиною зазначеного стало надходження інформації від державного концерну «Укроборонпром» про неготовність до укладання державного контракту у зв’язку з потребою проведення робіт по імпортозаміщенню певних складових, які на час розроблення зазначеного танка виготовлялись в Російській Федерації», – йдеться у відповіді Міністерства оборони України. У відомстві додали, що, аби провести імпортозаміщення російських складових, вже розпочалась спеціальна дослідна робота. Відповідне технічне завдання видали Харківському конструкторському бюро з машинобудування імені Морозова, втім, процес ще не закінчений. Два роки тому тодішній президент України Петро Порошенко заявляв, що танки «Оплот» надійдуть до ЗСУ в 2017 році. БМ «Оплот» був прийнятий на озброєння у 2009-му, але до підрозділів ЗСУ бойові машини досі не надійшли. |
10 червня 2019
|
СЦЕНАРІЙ СТВОРЕННЯ ОРГАНІВ ПРЯМОЇ ДЕМОКРАТІЇ В УКРАЇНІ Згідно ст. 5 Конституції України «Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування». Проте в Україні легалізовано лише здійснення народом влади «через органи державної влади та органи місцевого самоврядування». Не легалізація «здійснення народом владу безпосередньо» весь час прикривалась і до-сьогодні прикривається термінологічним одурманенням Українського народу, що словосполучення «Народ здійснює владу безпосередньо» є аналогом викладеного у ст. 69 Конституції України словосполучення «Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії». Але це не так. Як уже нами говорилось у «ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІВ ПРЯМОЇ ДЕМОКРАТІЇ ЯК ОСНОВА ЗМІНИ ПОСТРАДЯНСЬКОГО ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ», народовладдя має дві загальновизнані форми – пряме народовладдя, під яким розуміється безпосередня участь громадян у вирішенні державних справ; представницьке народовладдя, яке здійснюється представницькими органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Це означає, що: Довготермінове не створення в Україні органів прямої демократії прикривалось в немалій мірі ігноруванням представницькими органами державної влади та органами місцевого самоврядування словосполучення «інші форми безпосередньої демократії», яке визначене в ст. 69 Конституції України. Якраз цим ігноруванням і одурманювався Український народ. Бо «Великий тлумачний словник сучасної української мови» тлумачить термін «форма» в контексті здійснення влади як «форму державного правління», яка визначає систему найвищих органів влади, порядок їх формування і особливості розподілу повноважень між ними, а також взаємовідносини з населенням держави. Отже створення органів прямої демократії зумовлене потребою здійснення народом влади безпосередньо кожної миті, а не тільки в день виборів і референдумів, де останні, доречи, призначаються або не призначаються, враховуються або не враховується тими ж самими органами державної влади і органами місцевого самоврядування. Якщо вдуматися, то виходить, що народ по-факту здійснює безпосередньо владу лише на виборах, які відбуваються раз у чотири-п’ять років. Прийшов час усунути цю недолугість управління розвитком суспільства з території України. У своїй передвиборній програмі Президент України Зеленський В.О. обіцяв першим подати до Верховної Ради України Закон України "Про народовладдя". Отож метою цієї публікації є професійне допомогти Президенту України впровадити в Україні не імітаційне, а дійсне народовладдя. Для того щоб не бути голослівними, презентуємо сценарій створення органів прямої демократії в Україні. В публікації «МЕТОД ПІДКЛЮЧЕННЯ ВЕТЕРАНІВ СИЛОВИХ СТРУКТУР ДО ТРАНСФОРМУВАННЯ МОНОПОЛЬНО-ОЛІГАРХІЧНЕ-КРИМІНАЛЬНОГО ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ» доведено, що форсовано створити в Україні органи прямої демократії можливо лише за участю об’єднаних у холдинг охоронних підприємств ветеранів силових структур та громад (місцевих громад – села, селища, міста районного значення, а також мікрорайону міста обласного значення без районного поділу та району міста з районним поділом; територіальних громад – районного об'єднання місцевих громад; територіальних місцевих громад – міста обласного значення без районного поділу та міста обласного значення з районним поділом; адміністративних громад – обласного об'єднання територіальних громад і територіальних місцевих громад; адміністративно-територіальної місцевої громади – міста Київ; автономної адміністративної громади – АР Крим; автономної адміністративно-територіальної місцевої громади – міста Севастополь). Створення органів прямої демократії в Україні починається з підготовки і проведення усіма видами місцевих громад загальних зборів. Організація підготовки і проведення загальних зборів місцевої громади покладається на об’єднаних у холдинг охоронних підприємств ветеранів силових структур. На об’єднаних у холдинг охоронних підприємств ветеранів силових структур покладається: 6.1. Про легалізацію народовладдя та затвердження тексту статті 5 Конституції України в такій редакції: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати владу народу. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Народ здійснює владу безпосередньо через органи прямої демократії. Органами прямої демократії є: ? Комітет народного контролю місцевої громади – створюється й обирається з 10-ти громадян України загальними зборами місцевої громади села, селища, міста районного значення, мікрорайону міста республіканського і обласного значення без районного поділу, мікрорайону району міста з районним поділом. Загальні збори місцевої громади делегують з числа обраних 2-х громадян України до відповідного регіонального об'єднання місцевих громад. Органи прямої демократії мають повноваження народного контролю діяльності представницьких органів центральної влади, органів державного управління й органів місцевого самоврядування, які розміщені на території села, селища, міста районного значення, району, міста республіканського й обласного значення без районного поділу, області, АР Крим та міст Київ і Севастополь. Персональний склад органів прямої демократії обирається на п'ять років відкритим голосуванням із громадян України, що на день виборів досягли двадцяти одного року і не мають судимості». 6.2. Про фінансування діяльності органів прямої демократії з державного і місцевих бюджетів. 6.3. Про спрямування активів об'єктів права спільної власності в Україні на соціальні потреби громадян та розвиток інноваційної економіки. Оформлення, скріплення печаткою місцевої громади та передання 5-ти екземплярів протоколу рішень (за підписом голови і секретаря зборів) та протоколу лічильної комісії (за підписом голови і членів лічильної комісії), а також відео файлів загальних зборів місцевої громади, уповноваженому представнику охоронної фірми ветеранів силових структур, обраному до відповідного територіального (районного) об'єднання народного контролю місцевих громад. 7. Організація і проведення установчих зборів територіального об'єднання народного контролю місцевих громад. 7.1. Проведення голосування питань про створення, наділення повноваженнями, обрання та делегування 5-х представників до відповідного адміністративно-територіального об'єднання народного контролю місцевих громад. 8. Проведення установчих зборів адміністративно-територіального об'єднання народного контролю місцевих громад. 8.1. Організація голосування питань про створення, наділення повноваженнями, обрання та делегування 10-х представників до Всеукраїнських народних зборів. 9. Підготовка, створення умов та проведення Всеукраїнських народних зборів. 10. Легалізація органів прямої демократії. 10.1. Направлення Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та ЦВК рішення Всеукраїнських Народних Зборів «Про створення громадами України органів прямої демократії з функціями народного контролю діяльності представницьких органів влади», «Про вимогу громад України легалізувати органи прямої демократії і ввести зміни до ст. 5 Конституції України» та «Про вимогу громад України фінансувати органи прямої демократії з державного і місцевих бюджетів». Висновок. Утворення органів прямої демократії створить умови для поширення і розвитку цивілізації та реального подолання корупції в Україні. Віктор Іващенко – Директор ВГО «Інститут управління інвестиційним розвитком інноваційної економіки», e-mail: ukrainianfuture2015@gmail.com. |
31 травня 2019
|
ФОРСАЙТ СВІТОВОЇ ГЕОПОЛІТИКИ ЯК ОСНОВА ДЛЯ НАВІГАЦІЇ ЗОВНІШНЬО-ПОЛІТИЧНОГО КУРСУ УКРАЇНИ На планеті Земля у післявоєнні 1955-1991 роки діяла модель двополюсного управління поширенням і розвитком цивілізації. На олімпі цієї моделі знаходились, з одного боку США, а з другого – СРСР. Універсальним форумом цієї моделі управління планетарною цивілізацією була ООН. На даному форумі вирішувались протистояння між США і СРСР, в тому числі і з приводу організації й/або підтримки локальних протистоянь на території третіх країн, що велись з метою заміни конституційного керівництва цих країн опозиційними силами, лояльними до одного з полюсів моделі. Отже ООН мала унікальну легітимність, міжнародну конструкцію системи колективної безпеки та дієвий функціонал багатосторонньої дипломатії. Ефективність її діяльності забезпечувалась наявністю в США й СРСР ядерних боєзарядів і стратегічних носіїв. У 1992 році в США їх було 12000, а в СРСР – 25000 одиниць. Але ООН була ефективним форумом двополюсної моделі управління поширенням та розвитком цивілізації лише за існування СРСР. У 1991 році СРСР зник. Його правонаступником стала Росія. Потенціал СРСР таїв на очах. У 1998 році золотовалютні резерви Росії склали лише 12,5 млрд доларів США, державний борг – 140% ВВП, інфляція – понад 84%. Двополюсна модель управління планетарною цивілізацією перетворилась на однополюсну. Одноосібним світовим лідером стали США. На початку ІІІ-го тисячоліття планету Земля охопила хвиля абсолютно нового технологічного укладу економіки. Створення економічного продукту переміщується на рівень атомів і клітин. Стартувала ера заміни традиційних технологій виробництва економічного продукту на природі подібні. Планетарний світ почав змінюватись кардинально. Проявився тренд переходу світу до природі подібної економіки. Найбільш підготовленими до такого переходу оказались США, Японії й Євросоюз, який компенсував своє технологічне відставання від перших двох створенням 37 технологічних платформ. Ці країни першими підверглись цивілізаційним трансформаціям і започаткували на планеті Земля 6-й і 7-й технологічні уклади економіки. Багату на природні ресурси Росію цивілізаційні трансформації в той час не цікавили. Її політичне керівництво цікавилось лише переведенням державної власності у приватну. Росія випала з поля зору лідерів інноваційного світу. Повз увагу країн G-7 і Євросоюзу пройшло навіть рішення Урядової комісії Росії по високим технологіям та інноваціям «Про створення в 2011-2014 роках 35 інноваційних технологічних платформ» [ ]. А напрасне! Бо створювані в Росії інноваційні технологічні платформи мали дещо іншу спрямованість, аніж ті що формувались у Євросоюзі. Пріоритетом технологічних платформ Росії, таких як «Авіаційна мобільність і авіаційні технології», «Замкнутий ядерно-паливний цикл з реакторами на швидких нейтронах», «Перспективні технології відновлюваної енергетики», «Медицина майбутнього», «Фотоніка» тощо став розвиток 6-го і 7-го технологічних укладів економіки в сфері розробки природі подібних видів зброї – космічно-земної, протисупутникової, лазерної, вакуумної, кліматичної, смерчової у, сейсмічної, енергетичної, біологічної, психотропної, інформаційної тощо зброї. На кінець 2014 року склад лідерів інноваційного світу змінився. Росія технологічно оновила військовий потенціал. Євросоюз і Японія здійснили експансію світових ринків інновацій, у тому числі і в США. Китай потіснив економіку США на друге місце. Стала реальною заміна моделі однополюсного управління світовою цивілізацією на чолі зі США, на багатополюсну. Вперше за всю новітню історію США відчули очікувану загрозу втратити світового панування. За таких умов, США могли уникнути втрати важелів управління світом лише поверненням до моделі двополюсного управління планетарною цивілізацією разом з Росією. Уловивши справжній інтерес США до реанімації моделі двополюсного управління планетарною цивілізацією, технологічно окріпла Росія вирішила форсувати цей процес. Але Росія допустила стратегічну помилку. Для форсування реанімації моделі двополюсного управління планетарним розвитком цивілізації Росія застосувала випробуваний за часів СРСР метод військового протистояння зі США на чужих територіях. Місцем цього протистояння стала територія України, політичне керівництво якої допікалось тоді протекторату США. Помилка Росії була у не передбаченні того, що США рішили діяти упевнено. Вони прийняли рішення спочатку «переконати» ініціаторів багатополюсного управляння планетарним поширенням і розвитком цивілізації у неминучості повернення світу до двополюсної моделі, яка існувала за часів СРСР. Військове протистояння Росії в центрі Європи стало для США найефективнішим інструментом «переконання» високотехнологічного світу у своїй не захищеності. Відповідь США на спішність Росії була професійною. Росія опинилась у пастці – придбала імідж агресора суверенних держав ООН, втягнулась у військове протистояння на Донбасі, погрузла у фінансово-економічних санкціях. Разом з Росією у пастці оказався і Євросоюз. Як один із реальних претендентів на олімп моделі багатополюсного управління світовою цивілізацією, Євросоюз отримав регіональні фінансові катаклізми, тероризм, потоки біженців, розвід з Великобританією, відмову союзників від ліберальної політики тощо. Що стосується України, то вона взагалі стала предметом спільного впливу США і Росії на світ у частині реанімації потрібної їм обом моделі двополюсного управління планетарною цивілізацією. Світ напружився. Одна тільки ООН не змінюється. Тут і далі ведуться пусті балачки й заколисуються назрілі проблеми переходу до нової моделі управління планетарним поширенням і розвитком цивілізації. ООН стала нічого не значущим форумом. Від цієї не значущості ООН, імовірність спільного повернення Росії та США до моделі двополюсного управління планетарним поширенням і розвитком цивілізації тільки зростає. Щоб успішно завершити цей перехід, для США зосталось лише продемонструвати світу свою планетарну могутність – «змусити» Північну Корею й Іран забути про ядерну зброю; «заставити» Євросоюз, Японію, Південну Корею і Канаду платити США за свою обороноздатність; «підхльоснути» Росію припинити військове протистояння на території Донбасу і повернути Крим на умовах залишення України під протекторатом США. Форсайт світової геополітики свідчить, що Росія підігрує США, а разом з тим і собі. Вдруге Росія помилку не допустить. Тепер вона утримуватиме військове протистояння на Донбасі до тих пір, поки США не поставлять Європейський союз перед вибором, чи залишатися під небезпекою поширення військового конфлікту на свою територію, чи платити США за оборону. А ще Росія формуватиме руками США своє верховенство над Китаєм. Отже США і Росія готують світ спільними зусиллями до реанімації моделі двополюсного управління планетарною цивілізацією. Як тільки ця підготовка завершиться, протистояння між США і Росією миттєво припиняться, як на території України, так і в Сирії, Венесуелі тощо. Довічне заграватися протиборством, Росія і США не стануть. США уловлюють, що в зручний для США момент Росія відмовиться від військового протистояння з Україною. В противному випадку їй доведеться постати перед вибором, або об'єднуватися зі США проти Євросоюзу і Китаю, або об'єднуватися з Євросоюзом і Китаєм проти США. І перший, і другий сценарій, для Росії згубні. Найкращим для Росії є сідлання разом зі США олімпу моделі двополюсного управління планетарною цивілізацією і в наступному об'єднатися з Євросоюзом і Китаєм, але вже не проти США, а як з країнами зацікавленими інвестувати свої капі Світу пора зрозуміти, що сьогоднішні демонстраційні протидії США і Росії друг другу є всього лише боротьбою кожного з них за місце на олімпі майбутньої двополюсної моделі управління світовою цивілізацією. Ніхто не уступає. У межах своїх можливостей США знесилюють економіку Росії. Розуміючи, що на олімпі моделі двополюсного управління планетарною цивілізацією Росії улаштовується місце «молодшого брата», Росія вбиває «клин» між США й її союзниками і шукає можливості Ахіллесового впливу на свого поплічника. В публікації у Facebook «ПЛАНЕТАРНИЙ РОЗВИТОК ЦИВІЛІЗАЦІЇ ЯК ПІДСТУП ДО СВІТОВОЇ БЕЗПЕКИ» доведено, що завдяки розвитку на планеті Земля цивілізації 6-го і 7-го технологічних укладів економіки у ІІІ-му тисячолітті, світ докорінне змінився. Земляни отримали природі подібні технології штучного виробництва економічного продукту. В них з’явилась можливість виробляти економічний продукт не з земних ресурсів, а з матерії, найкрупнішою елементарною часткою якої є атоми, шо на кшталт «матрьошки» утримують в собі її більш мілкі частки. Звичні земні речовини, матеріали та комплектуючі, що традиційне використовувались для цих цілей, відтісняються на задній план. Однак виробництво економічного продукту на атомарному рівні здійснюється лише на території технологічно розвинених держав. Те що ніхто з цих держав не ділиться з третіми країнами, і не збирається ділитися, як і до-сьогодні, природі подібними технологіями, є як би звичним. Але виробництво співзвучного цивілізації 6-го та 7-го технологічних укладів економіки економічного продукту, в економіках США, Японії й Євросоюзу, починаючи з 2020 року домінуватиме. Ураховуючи масштаби цих економік, світ вмить наповниться економічним продуктом 6-го і 7-го технологічних укладів економіки. Цей продукт у рази здешевлює процес виробництва економічних систем, які його застосовують, та ще й уможливлює заміну споживних економікою земних ресурсів, штучне створеними. Отже країни третього світу, які до цього часу не трансформують свої економіки на інноваційні, окажуться на периферії світових економічних процесів. Їх економічний продукт стане неконкурентоздатним. Але високотехнологічні держави не угледіли небезпеку, яку несе світу використання природі подібних технологій виробництва економічного продукту економічними системами виключно їхніх країн. Ця небезпека криється у тому, що за таких умов території третіх країн перетворюються на потенційні об'єкти локальних військових конфліктів за земні ресурси, а терени володарів цивілізаційних технологій виробництва економічного продукту – на об'єкти тероризму, витоки якого з-за безвихідності тягнутимуться стабільно від перших. Те що високотехнологічні країни віками робили до цього, тепер не котить. Тепер це веде до формування джерел тероризму. Світ оказався на межі самознищення. Тренд руху землян до самознищення уже проявився. Призупинити його можна лише інвестуванням на територію третіх країн природі подібних технологій виробництва економічного продукту, якими володіють високотехнологічні держави. Жодна з третіх країн, які прагнуть розвитку, від таких інвестицій не відмовиться. З ними, вони зможуть постачати на світові ринки не тільки сировинні ресурси, а й високотехнологічну продукцію. Можливість використати країни третього світу для Ахіллесового впливу на США, а одночасно і на ввесь високотехнологічний світ, Росія не упустить. Вона першою донесе до Ради Безпеки ООН резолюцію «Про підключення технологічно розвинених держав до перетворення економік третіх країн на конкурентоспроможні інноваційні економіки з попередньою апробацію необхідного для цих цілей механізму на території України». Перехід до планетарного розвитку цивілізації, країни третього світу підтримають. Протидіяти у цьому їм не зможуть ні США, ні Японія, ні Євросоюз, ані Китай. Та й навіщо їм протидіяти, якщо це в їх економічних інтересах. За рахунок цього, вони тільки поширять свої економіки. Безумовно, що на першість ініціювання переходу світу до планетарного розвитку цивілізації зможуть претендувати, окрім Росії, й інші держави. Але за геополітичної ситуації, що сьогодні в світі склалася, «проштовхнути» й реалізувати дану резолюцію в Раді безпеки ООН під силу, та ще й стратегічне найбільш вигідно, тільки Росії. Ініціювання й реалізація геополітики переходу високотехнологічного світу до планетарного розвитку цивілізації перетворить Росію на світовий центр нетрадиційного протистояння Ради Безпеки ООН локальним військово-територіальним конфліктам і тероризму. І, хотілося б кому того чи ні, Росія замінить метод військових протистоянь зі США на території третіх країн на метод лобіювання цивілізаційних інтересів цих країн на світовій арені. Ця методологічна заміна не складна. Її суть полягає у виказанні Росією оферти відвести світ від загрози самознищення в обмін на прийняття та реалізацію Радою Безпеки ООН внесеної Росією резолюції, в реалізації якої зацікавлені 90 % членів ООН. Інші 10 % технологічно-потужних країн не зможуть протидіяти цій геополітичній ініціативі Росії, та й не стануть Мотивацією для прийняття Радою безпеки ООН резолюції про планетарний розвиток цивілізації послужить взяття на себе Росією зобов’язання відвести світ від самознищення методом призупинення військового протистояння на Донбасі і повернення Криму до юрисдикції України. У обмін на спільне зі США панування над світом, Росія на це піде. Тим більше, що за цього, природною стане підтримка Радою Безпеки ООН нетрадиційного вирішення проблеми військових конфліктів і тероризму, в тому числі й методом закріплення без блокового статусу, введення охорони кордонів спільно з сусідніми країнами та державного устрою України, як «країни майбутнього»; зняття з Росії фінансово-економічних санкцій; сходження Росії на вершину двополюсного управління планетарною цивілізацією й зайняття на цьому олімпі лідерських позицій; входження Росії в світову історію, як країни, що відвернула світ від третьої світової війни тощо. Багато кому не сподобають результати форсайту світової геополітики. Але на цей шлях Росія скоро зверне. Можна навіть допустити, що вона зробить крок у цьому напрямку вже в період діяльності адміністрації Президента США Дональда Трампа. Якщо Росія свій Ахіллесовій шанс впливу на світ проґавить, то США матимуть можливість перехопити ініціювання неминучості інвестування інноваційної економіки країн третього світу, що розвиваються. Однак США робити це не стануть. Таке хоч і подовжить для США термін однополюсного управління цивілізацією, але все одно призведе до його заміни, на багатополюсне. Це не в інтересах США. Бо, економіки Китаю, Євросоюзу й Японії врівень економіці США. А бути з рівними собі на олімпі моделі управління цивілізацією, США не зацікавлені. На цьому олімпі США жадають бути не з економічно потужними країнами, а з економічно слабкою, але військове потужною Росією. Результати форсайту світової геополітики мають стати навігатором зовнішньо-політичного курсу України. В цілях захисту національних інтересів, не дивлячись ні на що Президент України мусить взяти курс на підключення технологічно-розвинутих держав до інвестиційного перетворення національної економіки на високотехнологічну. Це підключення означає спрямування України до складу основних суб'єктів управління планетарним розвитком цивілізації. А так як за результатами форсайту основними суб’єктами світової геополітики сьогодні є США і Росії, то Україна зможе ввійти до їх складу лише ставши детермінантом неафішованого спрямування цих двох світових лідерів на олімп моделі двополюсного управління планетарним розвитком цивілізації. Прикро, але проти тренду природи не попреш. Україна має почати переконувати США та Росію, що на олімп моделі двополюсного управління світом їх виштовхне лише реалізація у ІІІ-му тисячолітті тренду планетарного розвитку цивілізації. Поширення й розвиток цивілізації на території третіх країн, відповідає інтересам США і Росії. Це прискорить реанімацію потрібної їм обом двополюсної моделі управління планетарною цивілізацією. За цих умов, без США і Росії будь які формати країн ООН не матимуть сенсу. Дану реальність цивілізації ігнорувати не можна. Від неї нікуди не дінешся. Скоро світ її побачить вочевидь. Корисним для США і Росії буде також відпрацювання й реалізація на території України еталону технології перетворення економік третіх країн на інноваційні. Таке не тільки підстьобне світ до реанімації моделі двополюсного управління планетарною цивілізацією, а й наддасть провайдера їх геополітичних рішень, які з олімпу цієї моделі виходитимуть. На роль провайдера геополітичних рішень моделі двополюсного управління планетарною цивілізацією, Україна підходить, як ніхто інший. Бо, в останні 5-ть років територія України оказалась полем на якому можуть для світу наступити не зворотні процеси. Тут вирішується доля світу. Отож зробити територію України майданчиком для відпрацювання еталону технології перетворення третіх країн на демократичні держави з конкурентоздатною інноваційною економікою, в їх інтересах. На території України є все те з чим треті країни теж зіткнуться при еталонному трансформуванні своїх економік на інноваційні – війна, тотальна корупція влади, бездарне правління економікою, політична нестабільність, злочинність, бідність, злидні тощо. Відтак рішення про підключення України до відпрацювання моделі світової безпеки, країни ООН підтримають. Для цього стребуються лише активні дії самої України. Політика пасивного пригинання України перед світом має відійти в історію. Україна повинна стати активним «проштовхувачем» моделі планетарного поширення і розвитку цивілізації. Вона зобов’язана діяти виключно в своїх національних інтересах і прискорювати цей процес залученням до нього ініціаторів переходу до багатополюсного управління цивілізацією, якими перш за все є Євросоюз і Китай. Але Україна має грати виключно на інтересах, а не вести подвійну гру. Не професіоналізм у такій грі недопустимий. Перш за все органи державної влади України мусять бути професійне здатними переконати держави ООН у доцільності прийняття резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Про створення фонду ООН планетарного розвитку цивілізації» і зробити його шлюзом для спрямування інвестицій високотехнологічних інвесторів у розвиток інноваційної економіки третіх країн. Від професійної реалізації Україною результатів форсайту світової геополітики виграють усі: людство – отримає реальний механізм перекриття джерела локальних військово-територіальних конфліктів і тероризму; країни G-20 – получать об'єкти без ризикового і ефективного вкладення фінансового і технологічного капіталу; треті країни – зорієнтують свої економіки на світові ринки; Рада Безпеки ООН – герметизує джерело військово-територіальних конфліктів і тероризму й забезпечить достеменну безпеку сьогоднішнім і майбутнім поколінням землян; Український народ позбудеться корумпованої влади, бездарного управління економікою, політичної нестабільності, злочинності, військових протистоянь і бідності, та ще й зможе повернути Крим, стати діловим центром ООН з поширення та розвитку цивілізації на території третіх країн, що знаходяться на євразійському континенті, і посилити вплив на світову геополітику. Висновок. Наукове визначення світової геополітики має стати основою для навігації зовнішньо-політичного курсу України. Таке призведе Україну до успіху. Віктор Іващенко – Директор ВГО «Інститут управління інвестиційним розвитком інноваційної економіки», місто Київ, e-mail: ukrainianfuture2015@gmail.com. |
30 травня 2019
|
ЧОМУ КВАЛІФІКОВАНІ ФАХІВЦІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ Й ЕКОНОМІКИ НЕ В КОМАНДІ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Президент України Володимир Зеленський починав презентацію своєї передвиборчої програми словами, які западали народу в душу: «Я розповім Вам про Україну своєї мрії. …Де підставою призначення на посаду є розум, освіта, талант і совість, а не те, що разом хрестили дітей». Але не все так сталося, як гадалося. Через e-mail / info@ze2019com та requests@apu.gov.ua я надіслав на ім’я Президента України Володимира Зеленського дванадцять анонсів: 05.03.2019 р. – Модель розвитку України; 22.03.2019 р. – Національна ідея України; 04.04.2019 р. – Технологія набуття підтримки Українського народу кандидатом на пост президента України; 08.04.2019 р. – Легалізація прямого народовладдя як основа цивілізаційного розвитку України; 17.042019 р. – Акаунт дій новообраного президента України; 19.04.2019 р. – Про забезпечення безпеки кандидата у Президенти України; 24.04.2019 р. – Спрямування країни до успіху новообраним Президентом України; 29.04.2019 р. – Наукове обґрунтування концептів нетрадиційної зовнішньої і внутрішньої політики Президента України; 07.05.2019 р. – Механізм нівелювання новообраним Президентом України протидій розвитку держави; 07.05.2019 р. – Філософія забезпечення Президентом України поширення та розвитку цивілізації на території країни; 07.05.2019 р. – Концепт геополітичного курсу Президента України; 29.05.2019 р. – Форсайт світової геополітики як основа навігації Президентом України зовнішньо-політичного курсу держави. Надіслані Президенту України анонси є результатом 5-річного дослідження ВГО «Інститут управління інвестиційним розвитком інноваційної економіки» (далі – інститут) наукової проблеми цивілізаційного розвитку України. За результатами цього наукового дослідження видано 5-ть монографій, 4-и з яких опублікувала Німеччина, а одну – НАН України! На жодне зі своїх звернень до Президента України я відповідь не отримав. Розуміючи що Україні традиційними підходами до зовнішньої і внутрішньої політики не повернути Крим і Донбас, не нівелювати підрив національної безпеки наданням громадянам країни паспортів подвійного громадянства, не форсувати розвиток економіки, а тим більше не подолати бідність у країні, інститут вирішив довести до Президента України наукове-обґрунтування нової концептуальної бази розбудови країни методом анонсування її модельних основ і технологій у Facebook. За 24 календарних днів інститут анонсував у Facebook 12 публікацій: 04.05.2019 р. – Модель легалізації органів народовладдя та забезпечення громадян України мінімальною пенсією $ 500 / міс і зарплатою $ 1000 / міс; 10.05.2019 р. – Ніхто крім нас не створить «Українське майбутнє»; 11.05.219 р. – Національна ідея об’єднає громадян України; 12.05.2019 р. – Яка і як національна ідея об’єднає Україну; 13.05.2019 р. – Системний підхід до реалізації національної ідеї України; 14.05.2019 р. – Модель державного устрою України; 17.05.2019 р. – Тактика нівелювання новообраним Президентом України протидій розвитку держави; 21.05.2019 р. – Метод підключення ветеранів силових структур до трансформування монопольно-олігархічне-кримінального політичного режиму в Україні; 22.05.2019 р. – Сценарій створення органів прямої демократії в Україні; 24.05.2019 р – Передумови переміщення природі подібних технологій і виробництв інновацій в Україну; 26.05.2019 р. – Планетарний розвиток цивілізації як підступ до світової безпеки; 28.05.2019 р. – Форсайт світової геополітики як основа навігації зовнішньо-політичного курсу України. На анонсовані у Facebook публікації я отримав безліч коментарів від Українського народу. Усім небайдужим я щиро вдячний. Але серед не небайдужих не оказалось жодної посадової особи, з призначених Президентом України на державну службу. Повна байдужість представників надбудови держави до новацій змусила інститут по-новому проаналізувати: чи не є бува те що викладається у Facebook «маренням сивої кобили» або «хуторянством»? чи читає президентська команда те, що оприлюднюється народом? чи не є бодай округа Президента України розумнішою за весь небайдужий народ? Ми не станем акцентувати увагу друзів у Facebook на уже здійснених помилках команди Президента України з-за ігнорування отриманих від інституту результатів аналізу ситуації, що склалася в Україні. Хто захоче, той сам перегляне публікації й переконається в науковій обґрунтованості і практичній вивіреності пропонованого інститутом. Тут лише скажемо – те що публікується народом президентська команда читає. Ще й як читає! Але, ця команда читає це лише для того, щоб, у кращому випадку, переінакшити і донести до суспільства опубліковане, як свою геніальну думку, а в гіршому – не допустити проникнення до Президента України інструментів, механізмів і технологій, які обмежуватимуть їх особисту владу, в тому числі й над главою держави. Так в Україні діяли усі попередники. Ми не підвергаєм сумніву, що Президент України Володимир Зеленський призначає на державні посади виключно порядних людей. Але історія свідчить, що успішними державами світу є ті країни, де «король править «свитою», а не «свита» править «королем». Висновок. В Україні «свита» готує підґрунтя для управління «королем». Фільтрація президентською округою фахівців, в яких «є розум, освіта, талант і совість», і науково-вивірених концептів політичного курсу держави, веде до блокування розбудови «України мрії кандидата у Президенти України Володимира Зеленського» та втрати державності. Друзі у Facebook не повинні стояти осторонь від збереження державності Україною. Це наша Батьківщина. Захистимо її разом. Віктор Іващенко – Директор ВГО «Інститут управління інвестиційним розвитком інноваційної економіки», е-mail: ukrainianfuture2015@gmail.com. |
30 травня 2019
|
МЕТОД ПІДКЛЮЧЕННЯ ВЕТЕРАНІВ СИЛОВИХ СТРУКТУР ДО ТРАНСФОРМУВАННЯ МОНОПОЛЬНО-ОЛІГАРХІЧНЕ-КРИМІНАЛЬНОГО ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ Сьогодні в України діє гібридний політичний режим. Цей режим в Україні сформувався після розпаду СРСР тому, що і преса, і опозиція, і державна влада, і всі хто з ними, - як у свій час застерігав Президент СРСР Михайло Горбачов, - «захотіли провести ще другий етап перерозподілу власності; потім, вони думають, вони вже будуть невразливі». Його сформування здійснили вони методом найгіршої мутації негативних принципів політичних режимів, які тільки функціонують у світі. Україною були взяті на озброєння практично всі негативні принципи: a) автократії – населення прямої правової участі в утворенні державних органів не бере, або ця участь носить формальний характер й істотно не впливає на функціонування державних інститутів; місцеві органи є лише виконавцями волі вищих органів державної влади; виборним особам надаються необмежені повноваження; уможливлює насильницьке і шахрайське захоплення влади главою держави; b) тоталітаризму – повний контроль і втручання держави в усі сфери життя людини і суспільства; диктатуру особливої ролі держави та ідеології; цілковите підпорядкування політики ідеології та крайньому центризму, волюнтаризму і культу особистості правлячого вождя; не допущення або переслідування опозиції; граничне наганяння страху перед силовими структурами; допущення терору і геноциду; монополізація влади на інформацію; централізація контролю над економікою; мілітаризація країни; c) олігархії – диктатура небагатьох на володіння суспільними ресурсами (економічними – промисловими і фінансовими підприємствами й установами; інформаційними – друкованими й електронними ЗМІ; політичними – партіями, парламентськими групами і фракціями; владними – значимими державними посадами); знаходження на пайку у олігархів і не самостійність преси, телебачення, державної влади й опозиції; привласнення ресурсів державних підприємств і монополій; вузька група багатих і величезна група бідних; d) клептократії – державна влада належить крадіям; залучення до влади крадіїв кримінальних угрупувань і всіх тих, хто з ними; основні державні рішення мотивовані, в першу чергу, безпосередньою матеріальною зацікавленістю вузької групи осіб, які ці рішення приймають; головним стрижнем життя суспільства стає корупція, лобізм, фінансові зловживання та нехтування виконанням довгострокових цілей державних чиновників і політиків; e) анархії – занепад держави; протистояння політичних сил, що претендують на здійснення державної влади; наявність великих потрясінь, таких як революція, громадянська війна, окупація тощо; катастрофічне зниження ролі і втрачання реальних важелів впливу державної влади на політичну ситуацію; f) демократії: імітаційної демократії – незважаючи на формальне демократичне законодавство і формальне дотримання всіх виборних процедур, фактичне участь громадянського суспільства в управлінні державою і вплив суспільства на владу малий або мінімальний; формує політичну систему з домінуючою партією; може з'явитися прихована диктатура; присутня в маріонетковій державі; тоталітарної демократії – законно обрані представники підтримують цілісність національної держави, громадяни якої, маючи право голосу, мало або взагалі не беруть участь у прийнятті рішень уряду; керованої демократії – основну роль грають телебачення й інші ЗМІ. Для практичної дієздатності негативних принципів світових політичних режимів в Україні влада наприймала закони і нормативно-правові акти, які зробили державний устрій таким, що хто б не попав у систему влади, ця система його або прилаштовує на свій лад, або викидає зі складу обраних. Завдяки їй Україна стала однією з найбільш корумпованих монопольно-олігархічне-кримінальних країн світу. Трансформувати спресований десятиліттями гібридний монопольно-олігархічне-кримінальний політичний режим на той, що сприятиме поширенню і розвитку цивілізації на території країни, зможе лише народна Конституція України. Проте представницькі органи державної влади таку Конституцію України ніколи не приймуть. Владу вони просто так не здадуть. При сформованому і відточеному політичному режимі, усі ролі поміж його суб’єктами завідомо розписані. Їх єднає те, що всі вони, хоча кожен і по-своєму, сприяють утворенню та переливанню капіталу на всіх ланцюгах стадій суспільного відтворення економічного продукту до монополістів, олігархів і кримінальних груп, із подальшим поверненням частини цього капіталу до них самих. Отож всі, хто при владі, будуть боротися за «корито» до кінця. Цьому сприяє конфлікт інтересів – представники органів центральної влади, державного управління і самоврядування за рахунок громадян країни збагачуються. Інтереси громадян країни їх не цікавлять і цікавити ніколи не будуть. Натомість для спасіння України потрібен нетрадиційний підхід до модернізації діючого в Україні політичного режиму. Пошук такого підходу здійснимо на базі результатів аналізу основних принципів протидії представницьких органів влади змінам монопольно-олігархічне-кримінального політичного режиму. Для цього дослідимо основні принципи протидії представницьких органів влади змінам монопольно-олігархічне-кримінального політичного режиму на той, що сприятиме поширенню і розвитку цивілізації на території країни, й застосуємо просту логіку усунення цих протидій: ? По-перше, політичний режим в Україні базується на нормативних актах, законодавстві й Конституції України, які відшліфовувались, виключно, представницькими органами державної влади, управління й місцевого самоврядування. У цьому законотворенні народ участі не брав. Відтак в Україні не існує законодавства суперечного монопольно-олігархічне-кримінальному політичному режиму. Нетрадиційним може бути лише застосування цього законодавства, та й то тільки того, яке для монопольно-олігархічне-кримінального політичного режиму ніякої загрози не представляло, й не представляє, бо у противному випадку, воно було б замінене на лояльне. Отже задача зводиться до відшукання серед існуючого того законодавства, не традиційне застосування якого призведе до змін політичного режиму, хоч і є до нього лояльним. Все інші потуги будуть протизаконними, а значить до успіху не призведуть. ? По-друге, змінам монопольно-олігархічне-кримінального політичного режиму в Україні представницькі органи влади протидіють методами фабрикування кримінальних справ, організації провокацій, ведення слідок і прослуховувань телефонів, використання організованої злочинності для залякування і здійснення убивств, підкидання наркотиків і зброї, підробки відео і звукозаписів, умисного не розслідування правопорушень тощо. Отже задача зводиться в площину пошуку суб’єктів і організаційно-правових форм, здатних кваліфіковано протистояти не правовим методам протидії влади цивілізаційним змінам на території країни. ? По-третє представницькі органи влади полишили і не допускають народ до державної влади методом не легалізації «здійснення народом влади безпосереднє». Це означає, що зміни монопольно-олігархічне-кримінального політичного режиму треба починати зі створення органів «здійснення влади безпосереднє», тобто органів прямої демократії. А ще це означає, що діюча влада буде протидіяти створенню органів прямої демократії в першу чергу. За ігнорування хоча б одним із принципів протидії законодавства змінам монопольно-олігархічне-кримінального політичного режиму, державний устрій в Україні не змінити. Цього не дасть зробити влада. Посиланням на корупціє зберігачі закони, включаючи й діючу Конституцію України, влада через керовані засоби масової інформації знівелює любу народну думку й все одно лишить заточений на її збагачення політичний режим. Не змінять його й революції. Бо, потрапивши в матрицю представницьких органів державної влади, «революціонери» дуже швидко стануть корупціонерами, тільки й того, що більш вишуканими. Наявність політичної волі, про відсутність якої завжди говорить «опозиція», теж до успіху не призведе. Яких тільки антикорупційних органів не було створено в Україні за останні п’ять років, а віз і нині там. Результати аналізу принципів протидії законодавства змінам монопольно-олігархічне-кримінального політичного режиму в Україні, дають підстави стверджувати, що кваліфіковано подолати протистояння системи створенню органів прямої демократії під силу лише ветеранам силових структур – Управління державної охорони, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, Внутрішніх військ МВС, Державної прикордонної служби, Сил спеціальних операцій, ГРУ, Державного спецзв'язку, Державної кримінально-виконавчої служби, груп спецназу, поліції, прокуратури, військових місій з підтримання миру, повітрянодесантних військ тощо. В силу своєї професії, вони раніше самі захищали владу, хоча кожен і по-своєму. Отож їм відомі усі законні й незаконні методи захисту діючого політичного режиму владою. У цьому якраз і є їх перевага перед іншими громадянами країни. Перемагає той, хто володіє інформацією й має спеціальну підготовку і професійні навики протиборства! Проведене нами дослідження існуючих в Україні організаційно-правових форм діяльності показав, що для об'єднання у правовому полі ветеранів силових структур найкраще підходять охоронні підприємства. Перевагою застосування цієї організаційно-правової форми організації діяльності ветеранів силових структур слугує наявність законів України «Про охоронну діяльність» і «Про ліцензування видів господарської діяльності»; постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності» від 18.11.2015 р. № 960, «Про затвердження переліку органів ліцензування» від 05.08. 2015 № 609, «Про затвердження переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності» від 11.02.2013 р. № 97 і «Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку й застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії» від 07.09.1993 р., із змінами; наказів МВС України «Про затвердження Порядку обладнання транспорту реагування суб'єкта охоронної діяльності засобами радіотехнічного зв'язку, колір графічними схемами (написами), світловими та звуковими сигналами» від 18.04.2013 р. № 375, зареєстрований в Мінюсті України 16.05.2013 р. за № 746/23278, а також «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і холощеної зброї, та пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» від 21.08.1998 № 622, зареєстрованим у Мінюсті України 07.10.1998 р. за № 637/3077, зі змінами внесеними 04.05.2018 р. і зареєстрованими в Мінюсті України 10.05.2018 р. за № 576/32028. Ці нормативно-законодавчі акти роблять процедуру наділення охоронних підприємств ветеранів силових структур функціями трансформування існуючого політичного режиму демократичною й спирається на чинне законодавство. Додатковою перевагою використання охоронних підприємств ветеранів силових структур для трансформування діючого політичного режиму слугує також те, що охоронні послуги надаються на підставі договору охорони, укладеного з замовником таких послуг. Ця перевага диктується Цивільним кодексом України. В його ст. 978, охоронець визнається суб'єктом підприємницької діяльності. який зобов'язаний забезпечити недоторканність особи чи майна, що охороняються, а володілець такого майна або особа, яку охороняють, повинні виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати встановлену плату. Нетрадиційний підхід до змін монопольно-олігархічне-кримінального політичного режиму в Україні стребує створення охоронних підприємств ветеранів силових структур у всіх районах та містах обласного підпорядкування без районного поділу. Така структуризація охоронних підприємств ветеранів зумовлена їх участю у заснуванні спільно з громадами, з яких Україна складається, органів прямої демократії. Нажаль в Конституції і законодавчих актах України немає чіткого визначення й тлумачення громад, з яких Україна складається. Плутаються дефініції – місцева, територіальна, адміністративно-територіальна тощо громади. Вдаватися до дискусії й традиційного вживання дефініцій громад, ми не будемо. Тут лише скажемо, що так як Україна складається з громад, то їх чітка структуризація має бути в ст. 1 Конституції України. Концепт тексту цієї статті має набути такої редакції: «Україна є суверенна, незалежна, демократична, соціальна, правова держава, яка складається з громад: місцевих громад – села, селища, міста районного значення, а також мікрорайону міста обласного значення без районного поділу та району міста з районним поділом; територіальних громад – районного об'єднання місцевих громад; територіальних місцевих громад – міста обласного значення без районного поділу та міста обласного значення з районним поділом; адміністративних громад – обласного об'єднання територіальних громад і територіальних місцевих громад; адміністративно-територіальної місцевої громади – міста Київ; автономної адміністративної громади – АР Крим; автономної адміністративно-територіальної місцевої громади – міста Севастополь». І, як би там не сталось, цими семантичними концептуальними тлумаченнями громад, тут і далі, ми будемо керуватися. А ще, ми будемо користуватися статистичними даними регіонального устрою України, які уже нами застосовувались в монографії [Ivashchenko V., Ivashchenko Yu. Model of civilization development: implementation mechanism and tools / Monograph. - Germany, LAP LAMBERT Academic Publishing, 2017. – Р. 120, 10,025 quires]. Отже, для зміни монопольно-олігархічне-кримінального політичного режиму в Україні стребується створити по одному охоронному підприємстві ветеранів силових структур в кожному з 764-х сільських та міських районів і міст обласного значення без районного поділу. Нетрадиційний підхід до змін політичного режиму в Україні стребує одночасного об'єднання усіх охоронних підприємств у єдиний холдинг. Цю створювано-об'єднувальну мультиплікацію найкраще здійснити на основі корпоративної власності засновників охоронних підприємств ветеранів. В силу специфіки цієї організаційно-правової моделі, схему формування структури її засновників ми публікувати у відкритому інформаційному просторі не будемо. Та й суть то цієї моделі не в структурі засновників, а в тому, що за такого підходу до її формування, управління охоронними підприємствами ветеранів силових структур здійснюватиметься, крім усього іншого, ще й на основі права власності, що законодавче охороняється в усьому світі. Такого холдингу давно чекають інвестори. Подібного гаранта безпеки бізнесу в Україні немає. Розрізнені охоронні структури, до яких традиційно звертаються інвестори, не в змозі одночасно протистояти монополістам, олігархам, криміналу і корупціонерам представницьких органів влади. Отож інвестори змушені отримувати лише ті послуги охорони та безпеки бізнесу, що по-факту їм в Україні надаються. Не видимі послуги безпеки вони не одержують. Наповнення 764-х охоронних підприємств ветеранів силових структур чисельним складом регулюється загальною кількістю громад сільських населених пунктів, селищ, міського типу селищ, міст районного значення, міст обласного значення без районного поділу та районів міст з районним поділом. В Україні їх 29543. Зрозуміло, що на чисельність охоронних підприємств ветеранів вплине і розмірність громад. Однак визначати цю розмірність не потрібно. Достатньо обмежитись умовним представництвом у місцевій громаді села двох працівників кожного з цих охоронних підприємств, а в селищі міського типу, місті районного значення та мікрорайоні міст обласного значення, Києва і Севастополя – трьох. Таке умовне представництво ветеранів силових структур в громадах є обґрунтованим. Воно базується на нормативах численності населення, за якими здійснюється типізація громад в Україні. З урахуванням усіх критеріїв обрахунку чисельності ветеранів силових структур вона в середньому складе 40 осіб на одне охоронне підприємство. Ця чисельність формуватиметься на підставі конкурсу. Для участі у цьому конкурсі конкурсант подаватиме електронну заяву-анкету через сайт холдингу. Кваліфікаційними вимогами до конкурсантів слугуватиме досвід практичної роботи за фахом розшукової й/або оперативної роботи в силових структурах. Загальна чисельність персоналу багатофункціональних охоронних підприємств ветеранів силових структур складе в цілому по Україні 30374 осіб. Однак на стадії створення цих охоронних підприємств ця чисельність виходитиме з загальної кількості не місцевих громад сільських населених пунктів, а з кількості сільських і селищних рад, які ці населені пункти об'єднують. Отож на цьому етапі загальна чисельність ветеранів силових структур обмежиться 13150 особами (17 осіб на одне охоронне підприємство ветеранів). Подальше збільшення цієї чисельності до 40 осіб регулюватиметься функціоналом, який на ветеранів силових структур поетапно докрадатиметься. Де, поетапно докладними функціями будуть: Функції з воєнізованої охорони об'єктів критичної інфраструктури громад та убезпечення бізнесу інвесторів. 1. Покладення на охоронні підприємства ветеранів силових структур функцій з охорони об'єктів критичної інфраструктури громад випливає з ситуації, що склалася в Україні – розгул бандитизму, рекету, рейдерства, убивств; не розкриття розстрілу Героїв Небесної Сотні; нищення складів боєприпасів, мостів, ліній електропередачі, водогонів і газопроводів; поширення грабежів сільськогосподарської продукції, лісу, газового конденсату, бурштину тощо. Сьогоднішні силові структури держави змінити ситуацію в Україні на краще нездатні, чи-то в силу не кваліфікованості, чи корумпованості, чи небажання. Отже воєнізовану охорону об'єктів критичної інфраструктури громад по-факту ніхто не здійснює. В інтересах держави управління оперативною діяльністю охоронних підприємств ветеранів силових структур доцільно здійснювати за участю Сил спеціальних операцій України (ССО), до складу яких входять командування ССО, частини спеціального призначення та підрозділи інформаційно-психологічних спеціальних операцій. Доречність прив'язки оперативної діяльності охоронних підприємств до ССО пояснюється не тільки тим, що персональний їх склад комплектується зумисне навченими ветеранами силових структур, які володіють спеціальними навичками в сфері розвідки, прямих акцій і військової підтримки виконання складних, небезпечних, іноді політично чутливих операцій, а ще й тим, що цю прив'язку елементарно здійснити через військкомати. В контексті перетворення військкоматів до кінця 2019 року на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, потрібен лише наказ Начальника ГШ ЗСУ «Про державно-приватне партнерство в сфері воєнізованої охорони об'єктів критичної інфраструктури громад за участю військкоматів і охоронних підприємств ветеранів силових структур». Видання такого наказу не стребує додаткового фінансування. Бо для територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вже передбачена 1 штатна одиниця інструктора-вербувальника. Отож необхідно лише змінити функціонал цього представника з інструктора-вербувальника на оперативного уповноваженого ССО ЗСУ й розпорядитися розмістити офіси холдингових воєнізованих підприємств охорони об'єктів критичної інфраструктури громад в будівлях цих центрів. Усе інше урегульоване в Законі України «Про державно-приватне партнерство» та в Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про військові комісаріати» № 389 від 03.06.2013 р., зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 369 від 04.06.2015 р. Функції профілактики безпеки й охорони бізнесу інвесторів. 2. Покладення на ветеранів силових структур функцій із профілактики безпеки бізнесу інвесторів стребує введення холдингом охоронних підприємств єдиного по регіонального електронного реєстру вчинених правопорушень організованими злочинними угрупуваннями та чиновниками органів центральної влади, державного управління й місцевого самоврядування. Інвесторам залишиться тільки вчасне укласти з відповідним регіональним охоронним підприємством ветеранів силових структур договір «Про забезпечення охорони та безпеки бізнесу на території України». Функції з організації та формування органів прямої демократії. 3. Функціями з організації та формування органів прямої демократії охоронними підприємствами ветеранів силових структур мають стати: 3.1. Доведення ветеранами силових структур до місцевих громад інформації щодо легалізації та обрання складу органів прямої демократії на загальних зборах громади відкритим голосуванням. 3.2. Збалансування інтересів охоронного підприємства ветеранів силових структур з інтересами представників органів центральної влади, державного управління й місцевого самоврядування, а також соціальної й інших сфер, які мають вплив на місцеві громади: сільських і селищних голів; міських голів і керівників державних адміністрацій міст районного значення; керівників поліції, служби безпеки, прокуратури, фіскальної і митної служб, військової частини, прикордонної служби та військового комісаріату; керівників місцевих осередків громадських організацій і політичних партій; керівників державних і комунальних служб; депутатів сільських, селищних і міст районного значення рад; депутатів Верховної Ради України, що від району обирались; працівників соціальної сфери, що безпосередньо надають послуги жителям місцевої громади (листоноші, двірники, медики, вчителі, перевізники тощо); керівників підприємств і бізнес-структур, включаючи засоби масової інформації, що працюють на території місцевих громад; ветеранів АТО, активістів та формальних і не формальних лідерів різних «охоронних» структур. 3.3. Наповнення єдиного електронного реєстру холдингу охоронних підприємств ветеранів силових структур інформацією про існуючі проблеми й особисті «прохання» суб'єктів впливу на місцеві громади, а також про схеми, склад виконавців, регламент, вартість, реальність і метод вирішення цих проблем і прохань. 3.4. Узгодження з сільським, або селищним, або міським головою порядку денного, дати та місця проведення загальних зборів місцевої громади; складу представників місцевої громади й охоронної фірми, які рекомендуватимуться загальним зборам громади до органу прямої демократії місцевої громади та до відповідного районного територіального об'єднання громад; регістраторів і відео фіксаторів проведення загальних зборів місцевої громади; голови, секретаря, доповідачів, виступаючих та складу лічильної комісії загальних зборів місцевої громади. 3.5. Організація проведення загальних зборів місцевої громади: 3.5.1. Інформування місцевої громади про порядок денний, дату, час і місце проведення загальних зборів; 3.5.2. Реєстрація присутніх і оформлення протоколу загальних зборів місцевої громади (за підписом голови і секретаря зборів). 3.6. Голосування рішень порядку денного загальних зборів місцевої громади: 3.6.1. Про визначення та затвердження нової редакції тексту статті 5 Конституції України в частині здійснення народом влади безпосередньо: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати владу народу. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Народ здійснює владу безпосередньо через органи прямої демократії. Органами прямої демократії є: ? Комітет народного контролю територіальної громади – створюється й обирається з 10-ти громадян України загальними зборами територіальної громади села, селища, міста районного значення, мікрорайону міста республіканського і обласного значення без районного поділу, мікрорайону району міста з районним поділом. Загальні збори територіальної громади делегують з числа обраних до Комітету народного контролю 2-х громадян України до відповідного регіонального (районного) об'єднання територіальних громад. ? Регіональне (районне) об'єднання народного контролю територіальних громад – створюється установчими зборами представників територіальних громад; обирає зі свого складу і делегує 5-х делегатів до належного адміністративно-регіонального (обласного, АР Крим, міст Києва і Севастополя) об’єднання територіальних громад. ? Адміністративно-регіональне об'єднання народного контролю територіальних громад – створюється установчими зборами представників регіональних (районних) об'єднань територіальних громад; обирає зі свого складу і делегує 10-х представників до Всеукраїнських народних зборів. ? Всеукраїнські народні збори – створюються установчими зборами представників адміністративно-територіальних об'єднань територіальних громад; складаються з 270-представників територіальних громад областей, АР Крим і міст Києва та Севастополя; розробляють, приймають, змінюють і вводять в дію Конституцію України. Органи прямої демократії мають повноваження народного контролю діяльності представницьких органів центральної влади, органів державного управління й органів місцевого самоврядування, що розміщені на території села, селища, міста районного значення, району, міста республіканського й обласного значення без районного поділу, області, АР Крим та міст Київ і Севастополь. Персональний склад органів прямої демократії обирається терміном на п'ять років з громадян України, що на день виборів досягли двадцяти одного року і не мають судимості». 3.6.2. Про фінансування органів прямої демократії за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів. 3.6.3. Про спрямування активів об'єктів права спільної власності в Україні на соціальні потреби громадян та розвиток інноваційної економіки. Оформлення, скріплення печаткою місцевої громади та передання представникам охоронної фірми ветеранів, обраним до відповідного комітету народного контролю територіальної громади 5-ти екземплярів протоколу рішень (за підписом голови і секретаря зборів) та протоколу лічильної комісії (за підписом голови і членів лічильної комісії), а також відео файлів загальних зборів громади. 3.7. Організація установчих зборів регіонального (районного) об'єднання народного контролю територіальних громад. 3.7.1. Проведення голосування питань про створення, наділення повноваженнями, обрання та делегування 10-х представників до відповідного адміністративно-регіонального об'єднання народного контролю територіальних громад. 3.7.2. Оформлення і передача відповідальному представнику охоронного підприємства ветеранів силових структур 5-ти екземплярів протоколу рішень і протоколу лічильної комісії, а також відео файли ведення установчих зборів регіонального (районного) об'єднання народного контролю територіальних громад. 3.8. Проведення установчих зборів адміністративно-регіонального об'єднання народного контролю територіальних громад. 3.9. Організація голосування питань про створення, наділення повноваженнями, обрання та делегування 10-х представників до Всеукраїнських народних зборів. 3.10. Оформлення і передача відповідальному представнику охоронного підприємства ветеранів 5-ти екземплярів протоколу рішень і протоколу лічильної комісії, а також відео файли ведення установчих зборів адміністративно-регіонального об'єднання народного контролю територіальних громад. 3.10.1. Забезпечення умов і проведення Всеукраїнських Народних зборів. Функції з легалізації органів прямої демократії. 4. Направлення до Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України рішення Всеукраїнських Народних Зборів «Про створення громадами України органів прямої демократії з функціями народного контролю діяльності представницьких органів влади», «Про вимогу громад України легалізувати органи прямої демократії і ввести зміни до ст. 5 Конституції України» та «Про вимогу громад України фінансувати органи прямої демократії за рахунок державного і місцевих бюджетів». 5. Передача до ЦВК одного екземпляру рішень загальних зборів місцевих громад про створення й обрання в Україні органів прямої демократії та про результати прямого відкритого голосування народом тексту статті 5 Конституції України. 6. Проведення мітингів і мирних демонстрацій з вимогою до Президента України подати до Верховної Ради України, народним депутатам проголосувати, а Конституційному Суду України розглянути як першочерговий Закон України «Про внесення змін до ст. 5 Конституції України в частині легалізації органів прямої демократії», в редакції, яку прийняв безпосередньо народ. 7. Організація голосування Верховною Радою України змін до ст. 5 Конституції України в частині легалізації органів прямої демократії. Функції координації діяльності охоронних підприємств ветеранів силових структур. Функціонал центрального апарату холдингу охоронних підприємств ветеранів силових структур визначається виходячи з таких його структурних підрозділів: I. ШТАБ 1.1. Начальник штабу 1.2. Начальник інформаційно-аналітичного центру 1.3. Начальник відділу спеціальних операцій 1.4. Начальник центру технічних засобів, зв'язку, інформаційних технологій і соціальних мереж 1.5. Начальник групи швидкого реагування 1.6. Начальник диспетчерське-кур'єрської служби 1.7. Директор юридичної служби 1.8. Начальник служби внутрішньої безпеки 1.9. Начальник управління комунікаціями 1.10. Директор департаменту по зв'язкам з політичними партіями, громадськими організаціями, профспілками та «активістами» 1.11. Директор департаменту по зв'язкам з МВС 1.12. Директор департаменту по зв'язкам з СБУ 1.13. Директор департаменту по зв'язкам з прокуратурою 1.14. Директор департаменту по зв'язкам з ГШ ЗСУ 1.15. Директор департаменту по зв'язкам з органами судочинства 1.16. Директор департаменту по зв'язкам з Адміністрацією Президента України 1.17. Директор департаменту по зв'язкам с Кабінетом Міністрів України 1.18. Директор департаменту по зв'язкам з Верховною Радою України 1.19. Директор департаменту по зв'язкам з Національним банком України 1.20. Директор департаменту по зв'язкам зі Службою зовнішньої розвідки України 1.21. Директор департаменту по зв'язкам з Прикордонною службою України 1.22. Керуючий справами 1.23. Офіс-менеджер. II. АГЕНТСТВО НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ ПІДТРИМКИ 2.24. Виконавчий директор-керівник експертно-правового управління 2.25. Головний редактор 2.26. Начальник центру піар технологій, реклами та медіа підтримки. III. ЦЕНТР ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ 3.27. Виконавчий директор IV. КОРПОРАЦІЯ ОХОРОННИХ СТРУКТУР 4.28. Директор V. ОХОРОННЕ АГЕНСТВО РЕГІОНУ 5.29. Керівник охоронного агентства регіону 5.30. Заступник керівника охоронного агентства регіону по оперативній роботі 5.31. Заступник керівника охоронного агентства регіону по зв'язкам з населенням та органами державної влади, управління й місцевого самоврядування громад 5.32. Фахівець у сфері безпеки та охорони VI. ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО ХОЛДИНГУ 6.33. Керівник холдингового охоронного підприємства району та міста обласного значення без районного поділу 6.34. Заступник керівника холдингового охоронного підприємства району та міста обласного значення без районного поділу по оперативній роботі 6.35. Заступник керівника холдингового охоронного підприємства району та міста обласного значення без районного поділу по зв'язкам з населенням та органами державної влади, управління й місцевого самоврядування громад 6.36. Фахівець у сфері безпеки та охорони. Заснування, об'єднання у єдиний холдинг та спрямування діяльності охоронних підприємств ветеранів силових структур на сприяння розвитку цивілізації та убезпеченню бізнесу високотехнологічних інвесторів «переконає» діловий світ у тому, що прийшов час без ризикового спрямовувати інвестиції у розбудову 6-го та 7-го технологічного укладу економіки на території України. Інвестори зрозуміють, що ніякий кримінал не зможе та й не зважиться протидіяти більш ніж 30-тисячам натренованих, по-регіональне структурованих під егідою ССО, озброєних та безпосереднє контактуючих з громадами ветеранами силових структур холдингу охоронних підприємств. Холдинг цих охоронних підприємств реально зможе як захистити власність інвесторів, так і сприяти інвесторам в отриманні довгострокової оренди землі, доступу до видобутку природних ресурсів, можливостей входження до складу виконавців програми інноваційного розвитку економіки тощо. Підсумуємо тим, що поширення цивілізації на територію країни, яка взяла курс на розвиток, зумовлене діями представницьких органів влади, спрямованими на захист країни від управління хаосом, свідченням присутності якого є об'єднання на короткостроковий період розрізнених політичних сил із метою повалення законно обраної влади; підрив упевненості органів влади в лояльності до них силових структур; залучення криміналу до дестабілізації мирного життя в регіонах країни; сіяння паніки, настроїв протесту і недовіри до усіх органів влади; проявлення військових заколотів; усунення від влади неугодних під виглядом, так званих «демократичних» виборів, або іншим шляхом. Висновок. 1. Створення в кожному сільському та міському районах і містах без районного поділу і наповнення за 1-2 місяці необхідними кадрами багатофункціональних охоронних підприємств ветеранів силових структур, крім усього іншого, в період дострокових виборів до Верховної Ради України забезпечить додатковими організаційними можливостями ту політичну силу, яка візьме на себе зобов’язання щодо трансформування монопольно-олігархічне-кримінального політичного режиму держави на той, що сприятиме поширенню і розвитку цивілізації на території України. 2. Технологія створення і наповнення за 1-2 місяці багатофункціональних охоронних підприємств ветеранів силових структур необхідними кадрами має свою професійну специфіку, тому її публікувати у відкритому інформаційному просторі недоцільно. 3. Потреба у цивілізаційному розвитку економіки стребує покладення на багатофункціональні охоронні підприємства ветеранів силових структур функцій контролю діяльності представницьких органів центральної влади, державного управління й місцевого самоврядування, а також функцій зі сприяння погашенню системної заборгованості державного бюджету та суб'єктів господарської діяльності проведенням взаєморозрахунків за участю банків. Віктор Іващенко – Директор ВГО «Інститут управління інвестиційним розвитком інноваційної економіки», e-mail: ukrainianfuture2015@gmail.com. |
23 травня 2019
|
Сергій ЛАВРЕНЮК 22 травня 2019 23 Президент України своїм Указом призначив позачергові вибори у Верховну Раду на 21 липня 2019 року А перед цим Верховна Рада під час позачергового засідання може розглянути зміни до закону про вибори щодо скасування мажоритарної виборчої системи, зменшення виборчого бар’єра та запровадження імперативного мандата. Про це стало відомо після вчорашніх консультацій Президента Володимира Зеленського з Головою Верховної Ради Андрієм Парубієм, Першим заступником і заступником Голови Верховної Ради Іриною Геращенко та Оксаною Сироїд, а також з лідерами парламентських фракцій і депутатських груп. За повідомленням прес-служби Президента, головним аргументом для дострокового припинення повноважень Верховної Ради восьмого скликання та призначення дочасних парламентських виборів є дуже низька довіра громадян України до цієї інституції на рівні 4 відсотків. «Це оцінка роботи парламенту і найвагоміший аргумент для припинення його повноважень. Я, як гарант Конституції, зобов’язаний гарантувати права громадян України. Юридична підстава для розпуску — з 2016 року не існувало коаліції», — заявив В. Зеленський. Щодо дати проведення дострокових виборів, то вона залежатиме від того, коли Президент видасть указ про розпуск парламенту. Також ішлося про скликання позачергового засідання Верховної Ради для ухвалення змін до чинного виборчого законодавства, зокрема щодо скасування мажоритарної системи та зниження прохідного бар’єра до 3 відсотків. Водночас радник Президента з юридичних питань Андрій Богдан під час брифінгу запевнив, що глава держави у своєму указі про розпуск парламенту опиратиметься не на судові рішення, а винятково на норми Конституції. «Пункт перший статті 90 Конституції — це відсутність коаліції у Верховній Раді», — сказав він. Під час брифінгу після завершення консультацій Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко висловила думку, що новий Президент хоче скористатися своїм нинішнім рейтингом, щоб розпустити парламент та отримати свою фракцію. Водночас вона зауважила, що більшість учасників консультацій наголошували на відсутності конституційних передумов такого рішення. «Однак Блок Петра Порошенка виборів не боїться, ми до них готові», — сказала вона. Коментуючи пропозиції щодо зміни виборчого законодавства, І. Геращенко звернула увагу на те, що відповідно до стандартів ОБСЄ за рік до виборів не рекомендується змінювати виборче законодавство, а зараз взагалі йдеться про декілька тижнів до виборів. Однак Президент таки звернеться до Верховної Ради щодо проведення позачергового засідання та розгляду змін виборчого законодавства. «Президент готовий видати указ про розпуск парламенту, щоб вибори відбулися в неділю за 60 днів, тобто 21 або 28 липня», — додала вона. Олег Ляшко заявив, що фракція Радикальної партії готова йти на дострокові вибори, але до цього парламент має зібратися, щоб змінити виборче законодавство. Також він висловив жаль, що новий Президент попри обіцянки відкритості та прозорості вирішив проводити консультації за зачиненими дверима. «Ніхто не захотів, щоб люди в прямому ефірі бачили ці консультації. Повірте мені, це було захопливе видовище, про яке ми колись обов’язково розкажемо», — сказав він. Артур Герасимов зазначив, що з точки зору фракції Блоку Петра Порошенка є два аспекти у питанні призначення дострокових виборів. «Перше — це політичний аспект. Блок Петра Порошенка готовий до дострокових парламентських виборів і обов’язково братиме в них участь. Друге — це юридичний аспект. Так, є порушення Конституції», — сказав він та нагадав, що у 2014 році Президент Петро Порошенко попри активну фазу воєнних дій зробив усе відповідно до Конституції: 7 червня 2014 року відбулася інавгурація Президента, 24 липня фракції «Свобода» та «УДАР» оголосили про свій вихід з коаліції, нову коаліцію не було створено упродовж відведеного законом місяця, 24 серпня відбулися консультації Президента з Головою Верховної Ради та лідерами парламентських фракцій і тільки 27 серпня П. Порошенко видав указ про припинення повноважень Верховної Ради сьомого скликання та оголошення дострокових виборів. У зв’язку з цим голова фракції БПП висловив думку, що Президент України Володимир Зеленський не дотримується законної процедури розпуску парламенту та оголошення дострокових виборів. Згодом партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність» назвала ініціювання змін до виборчого законодавства вже після заяви Президента про розпуск фікцією, а не реформою виборчої системи, яка покликана підіграти інтересам окремих політичних сил. «Ініціатори швидкої корекції закону залишають незмінною ключову проблему — закритість партійних списків. Якою б не була система — змішаною, мажоритарною чи пропорційною — списки мають бути відкритими. Це і є реформа, все решта — її імітація або чистої води політична кон’юнктура», — йдеться у заяві, а також наголошується, що пропоноване зниження прохідного бар’єра до 3 відсотків створює ситуацію політичної безвідповідальності та може бути шляхом до політичної дезінтеграції України, проведення до парламенту регіональних політичних проектів та «кишенькових» партій, які фінансуються олігархами. Натомість політична сила пропонує, щоб парламент зосередився на розгляді у другому читанні Виборчого кодексу з оптимальною моделлю відкритих списків. У заяві БПП також висловлює вимогу, щоб оголошення позачергових виборів відбувалося винятково у правовому полі — відповідно до Конституції України. Максим Бурбак заявив, що під час консультацій він ще раз повторив Президенту позицію «Народного фронту» про те, що в статті 90 Конституції чітко прописано підстави для розпуску парламенту. «Жодної з цих підстав ми не бачимо, тому вважаємо розпуск парламенту політичним рішенням», — сказав він та додав, що водночас «Народний фронт» ухвалив рішення щодо участі в «сумнівних дострокових виборах» і чекає рішення Президента. Співголова ДГ «Відродження» Віталій Хомутиннік поінформував, що Президент пропонує під час позачергового засідання Верховної Ради змінити виборче законодавство в частині скасування мажоритарки та зменшення прохідного бар’єра. «Президент запропонував внести коротенький законопроект із кількома поправками. Перша — скасувати мажоритарну систему, друга — знизити прохідний бар’єр до 3 відсотків», — сказав він та додав, що також обговорювалося запровадження імперативного мандата, щоб народні депутати не могли змінювати фракцію. Олег Березюк нагадав, що фракція «Самопоміч» підтримує проведення дострокових виборів, адже вже кілька років закликає провести повне перезавантаження парламенту. Водночас фракція підтримує пропозицію Президента про внесення змін до чинного виборчого законодавства щодо ліквідації мажоритарки та зниження прохідного бар’єра до 3 відсотків. Щодо законності дострокового розпуску парламенту, то О. Березюк висловив думку, що Президент ухвалить політико-правове рішення, яке характеризується двома моментами: підтримкою людьми глави держави і непідтримкою парламенту. На тому, що без скасування мажоритарної системи не можна йти на дострокові вибори, наголосила й заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд. «На жаль, більшість народних депутатів упродовж п’яти років уникали відповіді на це питання. Натомість «Самопоміч» послідовно наполягала на поверненні до пропорційної системи виборів», — сказала вона. Лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко висловила думку, що для розпуску Верховної Ради існують всі правові підстави, адже коаліції не існує вже давно, але перед цим народні депутати мають змінити виборче законодавство та вирішити низку інших невідкладних питань. «Легітимність нових силовиків, нова система виборів, нова система управління Національним банком, зняття недоторканності, вирішення соціальних питань, зокрема щодо тарифів — це можна і треба зробити до розпуску парламенту. І тоді дострокові парламентські вибори умовно можуть бути оголошені не 21, а 28 липня», — сказала вона та зауважила, що невелика часова різниця між цими датами дозволить негайно розпочати докорінні зміни в країні. Відтак Ю. Тимошенко закликала Президента ініціювати позачергове засідання парламенту та запропонувати власний порядок денний, який передбачатиме зміни виборчого законодавства, скасування мажоритарки, призначення нового керівництва Генпрокуратури, СБУ, Національного банку, міністерств оборони та закордонних справ. Лідер «Батьківщини» наголосила, що нових керівників силових відомств потрібно призначити ще до розпуску парламенту, щоб звільнені не змогли звернутися до суду та, посилаючись на статті 85 та 90 Конституції, відновитися на посаді. Тим часом Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що ухвалив рішення подати у відставку, і подякував всім українцям за спільну роботу протягом останніх трьох років. Про це він сказав у своїй заяві для преси. Він зауважив, що сьогодні, 20 травня, новообраний Президент України Володимир Зеленський сказав, що уряд має скласти свої повноваження перед новообраним Президентом. «Уряд складає повноваження перед новообраною Верховною Радою, а не перед новообраним Президентом. Та разом з тим я прийняв для себе рішення подати у відставку», — сказав він. Фактично це рішення прем’єра є реакцією на заклик Володимира Зеленського «взяти аркуш, ручку і звільнити свої місця для тих, хто буде думати про наступні покоління, а не про наступні вибори». В. Гройсман також зауважив, що, розуміючи виклики, які стоять перед країною, минулого тижня запропонував новообраному Президенту та парламенту спільно сформувати новий порядок денний та почати швидко ухвалювати рішення, які зроблять Україну сильнішою. «Новообраний Президент обрав інший шлях. Він своєю заявою взяв на себе всю відповідальність перед загрозами майбутнього, які є на порядку денному», — констатував прем’єр та нагадав, що його уряд за три роки діяльності не тільки не допустив жодної серйозної кризи, а й зміг накопичити 20 мільярдів доларів валютних резервів, учетверо — із 70 до майже 270 мільярдів гривень — збільшити місцеві бюджети та втричі підняти розмір мінімальної зарплати. Однак відповідно до законодавства нинішній Кабінет Міністрів виконуватиме свої обов’язки до завершення дострокових парламентських виборів та формування нової коаліції. |
22 травня 2019
|
В Адміністрації Президента України відбулася зустріч Володимира Зеленського з керівництвом Верховної Ради та лідерами парламентських фракцій і груп. Під час зустрічі йшлося про дострокове припинення повноважень Верховної Ради восьмого скликання та призначення дочасних парламентських виборів. «Головним аргументом для розпуску Верховної Ради є дуже низька довіра громадян України до цієї інституції – 4%. Це – оцінка роботи парламенту і найвагоміший аргумент для припинення його повноважень. Я як гарант Конституції зобов’язаний гарантувати права громадян України. Юридична підстава для розпуску – з 2016 року не існувало коаліції», – заявив Володимир Зеленський. Учасники зустрічі також обговорили дату проведення дочасних виборів. Вона залежатиме від того, коли Президент видасть указ про розпуск Парламенту. Також ішлося про скликання позачергового засідання Верховної Ради для ухвалення змін до чинного виборчого законодавства, зокрема щодо скасування мажоритарної системи та зниження прохідного бар’єра до 3%. Крім цього, на зустрічі піднімали питання звільнення українців з російського полону. Володимир Зеленський запропонував провести окрему розмову з представниками команди попереднього Глави держави з цього питання. |
21 травня 2019
|
ТАКТИКА НІВЕЛЮВАННЯ НОВООБРАНИМ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ ПРОТИДІЙ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ Основна ціль новообраного Президента України – не упустити історичну можливість й оправдати сподівання виборців на професійне перетворення пограбованої країни на успішну державу з високотехнологічною економікою і заможними громадянами. В попередніх публікаціях «СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ УКРАЇНИ» та «МОДЕЛЬ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ УКРАЇНИ» ми довели, що існуючий в Україні монопольно-олігархічне-кримінальний устрій «надбудови держави» традиційними методами державного управління не трансформувати. Монопольно-олігархічне-кримінальний державний устрій захищати усі, хто біля «корита». Отже першочерговою задачею новообраного Президента України має стати нівелювання протидій персонального складу «надбудови держави» цивілізаційному розвитку країни. Мета цієї публікації хоч би через Facebook довести до Президента України необхідну для цих цілей технологію нівелювання протидій існуючої в Україні «надбудови держави» цивілізаційному розвитку країни. Ця технологія стребує від Президента України таких дій: I. Створення відкритого для громадян країни акаунту Президента України, через який, за умов реєстрації будь хто і з будь-якого ресурсу, чи то з E-mail, соціальної мережі Facebook, сервісу миттєвих повідомлень Viber або Skype матиме можливість донести безпосереднє до глави держави відомості. Різність інформаційних ресурсів дозволить громадянам наповнювати акаунт Президента України з усієї території країни напряму, а не через чиновників його адміністрації, котрі не тільки оцінюють отримувані пропозиції на свій «хлопський» розум і не доносять оферти до Президента України, а ще й на жодну з них не дають конкретну відповідь, бо самі по-факту нічого не вирішують, ні на що не впливають і нізащо не відповідають. Впровадження акаунту Президента України зумовить персональну відповідальність чиновників його адміністрації. Воно їх зобов’яже вносити під своїм іменем в електронний реєстр обґрунтування доцільності або недоцільності народної пропозиції, з правом відправника відкрито давати оцінку цим обґрунтуванням. Ізоляція Президента України від народу перестане діяти. Президент України зможе оцінювати професіоналізм і інтереси кожного члена своєї команди по їх діям. Без цього – свита управлятиме «королем», а не «король» свитою. Акаунт Президента України має працювати на кшталт існуючого в країні ЄРДР. В такій формі він допоможе Президенту України захистити країну від управління хаосом, свідченням присутності якого є об'єднання на короткостроковий період розрізнених політичних сил з метою блокування дій і повалення законно обраної влади; підрив упевненості органів влади в лояльності до них силових структур; залучення криміналу до дестабілізації мирного життя в регіонах країни; сіяння паніки, настроїв протесту і недовіри до усіх органів влади; проявлення військових погроз і заколотів; усунення від влади неугодних під виглядом, так званих «демократичних» виборів, або іншим шляхом. Всенародне наповнення акаунту Президента України крайнє потрібне в перший рік діяльності глави держави. Тільки так Президент України зможе отримувати реальну інформацію про ситуацію, що існує в країні й безпомилково формулювати дії, які сприятимуть досягненню цілей Українського народу. II. Перший крок до всенародного наповнення акаунту Президента України. Перший крок до всенародного наповнення акаунту Президента України здійснимо викладенням тексту мого звернення 24.04.2019 р. до новообраного Президента України «Спрямування країни до успіху новообраним Президентом України», в якому приведені результати аналізу ситуації, що реальне склалися в Україні у 2019 році, та сформульований концепт розвитку подій, котрі зобов’язана урахувати команда-ЗЕ, як до інавгурації, так і у перші місяці діяльності глави держави. Цитую це звернення до Президента України без змін: ? Вибори Президента України відбулися 21 квітня 2019 року. Це означає, що ЦВК обнародує Протокол про результати другого туру виборів 01 травня 2019 року, а публікація офіційних результатів президентських виборів 2019 року вийде в газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр» 03 травня 2019 року. ? Чергові вибори Верховної Ради України відбудуться 27 жовтня 2019 року. ? Згідно ст. 90 Конституції України повноваження старої Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання її нового скликання, яке відбулося 27 листопада 2014 р. ? У розумінні ст. 83 Конституції України коаліція парламентських фракцій у Верховній Раді України відсутня. ? Президент України може до 27 травня 2019 року видати Указ «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України на підставі ч. 1 ст. 90 Конституції» із-за відсутності коаліції парламентських фракцій в розумінні ст. 83 Конституції України. ? Президент України вступає на пост глави держави в день складання присяги Українському народові у Верховній Раді України. ? Дата інавгурації Президента України встановлюється Постановою Верховної Ради України «Про проведення урочистого засідання Верховної Ради України, присвяченого складенню присяги Українському народові новообраним Президентом України». ? Для гарантованого самозбереження від дострокового припинення повноважень Верховна Рада України використає норму ст. 104 Конституції України, за якої новообраний Президент України має вступити на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів і призначить інавгурацію на після 27 травня 2019 року. ? Припинення повноважень Верховної Ради України на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва проблематичне, точно так же як і із-за затягування дня відкриття першого засідання новообраної 27 жовтня 2019 року Верховної Ради України, чи то із-за відставки Кабінету Міністрів України й не сформування його персонального складу протягом шістдесяти днів після відставки, або через не здатність розпочати протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарних засідань. ? Дострокове припинення повноважень Верховної Ради України не веде до перетворення України на потужну державу з високотехнологічною економікою і заможними громадянами. Якщо навіть це й допоможе сформувати потужну пропрезидентську фракцію у Верховній Раді України, що не є гарантованим, то все одно контролювання Верховної Ради України через коаліцію означитиме не стільки наближення до цілі Українського народу, скільки втягнення Президента України у залежність від «системи», частиною якої буде коаліція, навіть якщо вона й стане підконтрольна. Отже цей шлях руху Президента України до цілі Українського народу, завідомо програшний. ? Вибирати стратегічно програшний шлях Президент України не повинен. Необхідно починати з трансформування «системи». Без цього цивілізаційний розвиток України не забезпечити. ? Трансформування «системи» стане можливим лише за професійних і конституційних дій Президента України. Бо усі фракції політичних партій, а також Голова, Комітети й Народні депутати Верховної Ради України, Прем’єр-міністр і Кабінет Міністрів України, Голова і члени Правління Національного банку України, а відтак і призначений ними Генеральний прокурор України та члени Конституційного суду України, ЦВК, Вищої ради правосуддя, Верховного суду і судді України, не виключено що й НАЗК, НАБУ і САП гуртом будуть протидіяти новообраному главі держави, тільки й того, що одні скритно, а інші відкрито. Спільними зусиллями вони будуть мішати Президенту України хоч щось зробити для народу, який його обрав. Жодному з представників «надбудови держави» не потрібен Президент України поза «системи», яка в апріорі заточена на їхнє збагачення за рахунок грабежу народу, бюджетів і природних ресурсів. Існуюча «система» влаштовує усіх хто сьогодні біля «корита». III. Прогнозування протидій цивілізаційному розвитку України. Досвід країн, які на практиці спрямовували функціонал державного управління на цивілізаційний розвиток країни, дає можливість спрогнозувати, що Верховна Рада України протидіятиме перепризначенню Міністра закордонних справ, Міністра оборони, Голови Національного банку, Генерального прокурора і Голови Служби безпеки України, а також прийняттю резолюції про недовіру Кабінету Міністрів України, не говорячи уже про легалізацію в країні органів народовладдя; Прем’єр-міністр і Кабінет Міністрів України – прийматимуть постанови і рішення, які блокуватимуть прихід на територію країни високотехнологічних інвесторів, погіршуватимуть життєвий рівень громадян та не сприятимуть проведенню аудиту держави, громад і перепису населення; Голова та Правління Національного банку – не стримуватимуть девальвацію національної валюти і розкручуватимуть інфляцію; Конституційний суд, Генеральний прокурор і Прокуратура, Вища рада правосуддя, Верховний суд і суди України – прийматимуть рішення в інтересах чинників «системи»; ЦВК – не сприятиме створенню незалежних комісій на виборчих округах і дільницях; НАЗК, НАБУ і САП – діятимуть у межах своєї кваліфікації, що формувалася за принципами «системи», яка їх обирала; монополії – вступатимуть у зговір і блокуватимуть ринкове ціноутворення. При цьому усі посилатимуться на діюче законодавство. І ніхто не говоритиме, що це законодавство створила сама «система». Всі казатимуть, що закони треба виконувати, або якщо не подобаються, то змінювати. Це на десятиліття. Відповідальних не знайдеш. Розвиток країни блокуватиме сама «система». IV. Видання Указу Президента України «Про призначення і проведення аудиту держави». Першою нестандартною і жорсткою конституційною дією Президента України, здатною нівелювати чинене представниками «надбудови держави» протиборство, як відкрите так і скритне, має стати видання Указу Президента України «Про призначення і проведення аудиту держави». Нівелювати протидії «системи» цивілізаційному розвитку країни Президент України зможе лише в рамках діючого законодавства. Це означає, що Президент України не зможе прямо впливати на осіб «системи», котрі мають статус «недоторканих». Відповідно до ст. 80 ст. Конституції України такими є народні депутати України, а ст. 126 – судді судів загальної юрисдикції. Виходячи з Конституції України і ситуації, яка в країні склалася, Президент України зможе жорстко протидіяти повноважних осіб «системи», які самі не мають недоторканості й обслуговують «недоторканих». Цей вплив дуже швидко призупинить протидіяння трансформуванню «системи» пов’язаними з ними «недоторканими». Згідно ст. 102 Конституції Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі, а згідно ст. 106 – забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави. Отже за сьогоднішніх умов втрати територіальної цілісності, розбалансованості державного управління, розвалу економіки та панування в Україні монополій, олігархів і кримінальних структур, Указ Президента України «Про призначення і проведення аудиту держави» буде конституційним. Цей Указ має встановити строк проведення аудиту держави 3-и місяці та визначити, що предметом і методом аудиту держави слугує: 1) діяльність – Прем’єр-міністра і Кабінету Міністрів України; Голови, членів Правління і директорів департаментів Національного банку та комерційних банків України; Голови, заступників Голови і керівників підрозділів Служби безпеки та Прокуратури України; міністерств і відомств; місцевих, районних і обласних державних адміністрацій; державних, національних і комунальних підприємств та компаній; великих, середніх і малих підприємств не державної й не комунальної форми власності, які пов’язані бізнесом з державними і комунальними підприємствами та/або яким сплачувались кошти розпорядників державного, міського, районного чи обласного бюджетів; дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; Пенсійного фонду України; Державних цільових, галузевих і регіональних фондів України; 2) об’єкти права власності Українського народу, що закріплені в ст. 13 Конституції України – на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони; 3) перепис – населення України. Указ покладає організацію і персональну відповідальність за проведення аудиту держави на органи центральної влади, державного управління й місцевого самоврядування, керівники яких призначаються і звільняються Указом Президента України: діяльності – на Кабінет Міністрів, Рахункову Палату, Державну аудиторську службу, Національний банк, Державну казначейську службу, Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації, Прокуратуру, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки та Генеральний штаб збройних сил України; об’єктів права власності Українського народу – на Міністерство екології і природних ресурсів, Державну службу геології і надр та Державні обласні, районні і місцеві адміністрації України; перепис населення – на Державну службу статистики та Державну міграційну службу України. V. Перепризначення керівників представницьких органів центральної влади, державного управління й місцевого самоврядування які протидіють цивілізаційному розвитку країни в період проведення аудиту держави. Загальновідоме, що керівники представницьких органів центральної влади, державного управління і місцевого самоврядування самі пере призначатимуться на стадії спрямування результатів аудиту до правоохоронних органів. Це означає, що у Президента України виникне у 3-и місячний строк можливість пере призначити керівників, які: призначаються і звільняються Указом Президента – Адміністрації Президента, Державного управління справами, Управління державної охорони, РНБО, Міністерства закордонних справ, Міністерства оборони, Служби зовнішньої розвідки, Генерального штабу, Державної фельд'єгерської служби, Головного управління розвідки міністерства оборони, Державного комітету фінансового моніторингу, Державних обласних, районних і місцевих адміністрацій, Дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях, Національної гвардії, Сил спеціальних операцій, Державної прикордонної служби, Служби безпеки, Національного банку та Прокуратури України; прямо не здійснюють функцій соціально-економічного розвитку країни – Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної міграційної служби, Державної пенітенціарної служби, Державної виконавчої служби та Національного бюро розслідувань України; управляють об’єктами державної власності – національних акціонерних компаній, державних і комунальних підприємств, державних банків, профспілок, Укоопспілки, Пенсійного фонду та державних цільових, галузевих і регіональних фондів України. Досягти настільки високої ефективності нівелювання протидій цивілізаційному розвитку країни, за традиційним сценарієм державного управління неможливо. Реалізація сценарію нетрадиційного перепризначення керівників органів центральної влади, державного управління і місцевого самоврядування наддасть також можливість залучити всього лише за три місяці фахових спеціалістів, здатних форсувати цивілізаційний розвиток держави. А ще він допоможе Президенту України не забувати, що той хто хоч один раз когось зраджував, зрадить і вдруге. Форсайт розвитку політичних подій в Україні передрікає, що якщо в перші сто днів Президент України буде діяти традиційно і не зруйнує «систему», то через 6-ь місяців державне управління в Україні поглине в глибоку кризу й «система» сама зламає Главу держави. При цьому новообраний Президент України має знати, що відлік часу на оправдання сподівань виборців у нього починається з дня оголошення результатів виборів. Отже Президент України не повинен вступати в торг щодо призначення осіб, які ним назначаються за згодою Верховної Ради України на посаду Міністра закордонних справ, Міністра оборони, Генерального прокурора, Голови Служби безпеки та Голови і членів правління Національного банку тощо. Даний торг буде тільки послаблювати Президента України. Замість такого торгу Президент України має діяти нестандартно. Президенту України доцільніше спочатку призначити претендентів на посади керівників цих державних органів центральної влади першими заступниками діючих сьогодні їх керівників з покладенням на них додаткових повноважень щодо організації проведення аудиту в цих відомствах. Ці нестандартні дії Президента України дадуть можливість майбутнім керівникам розібратися за три місяці з положенням справ у підвідомчих їм органах державного управління, а заодно продемонструвати ефективність і своєї діяльності. А так як вони не будуть любими «друзями», як заявив Президент України, то таку кадрову апробацію народ підтримає. Тих же сьогоднішніх керівників відомств, які стануть пручатися такому призначенню, або будуть протидіяти реалізації особливих повноважень новопризначеними першими заступниками, Президент України зможе відсторонити від посади на підставі п. 3 ст. 154 КПК України й зробити дане призначення, тільки й того, що уже за наказом виконуючого обов’язків керівника відомства. VI. Залучення ветеранів силових структур до утворення й обрання спільно з громадами органів прямого народовладдя. В період проведення аудиту держави Президент України має спрямувати свої дії на залучення ветеранів силових структур до утворення й обрання спільно з громадами органів народовладдя. Їх створенню сприятиме сам факт всенародного проведення аудиту. В очікуванні завідомо відомих результатів аудиту, представники органів центральної влади, державного управління й місцевого самоврядування змушені будуть відмовитись від протидій народовладдю і почати шукати шляхи свого долучення до цивілізаційного розвитку країни. Стосовно вкидання в маси ідеї, що проведення референдумів є народовладдям, являється не чим іншим, як спробою модифікувати існуючу «систему» і вчергове обманути Український народ. Вона тільки послабить Президента України. Бо без створення органів безпосереднього здійснення народом влади, ніякого народовладдя не існує. Референдуми є лише механізмом здійснення народного волевиявлення, а не органом прямого народовладдя. Про це говорить і ст. 69 Конституції України: «Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії». В історії України подібні маніпуляції з імітуванням здійснення народом влади безпосереднє, уже застосовувалися не один раз. Отож дії Президента України мають бути спрямовані на створення й легалізацію органів прямого народовладдя. Без легалізації органів прямого народовладдя цивілізаційний розвиток України не забезпечити. VII. Залучення Верховної Ради України до легалізації органів прямого народовладдя . Органи народовладдя легалізуються внесенням змін до ст. 5 Конституції України. Президент України має подати до Верховної Ради України закон «Про внесення змін і доповнень до ст. 5 Конституції України» в обмін на не розпуск парламенту. За цим законом ст. 5 Конституції України набуде такого змісту: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати владу народу. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Народ здійснює владу безпосередньо через органи прямої демократії. Органами прямої демократії є: Комітет народного контролю територіальної громади; Регіональне об'єднання народного контролю територіальних громад; Адміністративно-регіональне об'єднання народного контролю територіальних громад; Всеукраїнські народні збори. Персональний склад органів прямої демократії обирається терміном на п'ять років з громадян України, що на день виборів досягли двадцяти одного року і не мають судимості. Комітет народного контролю територіальної громади – створюється й обирається з 10-ти громадян України загальними зборами територіальної громади села, селища, міста районного значення, мікрорайону міста республіканського і обласного значення без районного поділу, мікрорайону району міста з районним поділом. З числа обраних громадян України до Комітету народного контролю, загальні збори територіальної громади делегують 2-х громадян України до відповідного регіонального (районного) об'єднання територіальних громад. Регіональне (районне) об'єднання народного контролю територіальних громад – створюється установчими зборами представників територіальних громад; обирає зі свого складу і делегує 5-х делегатів до належного адміністративно-регіонального (обласного, АР Крим, міст Києва і Севастополя) об’єднання територіальних громад. Адміністративно-регіональне об'єднання народного контролю територіальних громад – створюється установчими зборами представників регіональних (районних) об'єднань територіальних громад; обирає зі свого складу і делегує 10-х представників до Всеукраїнських народних зборів. Всеукраїнські народні збори – створюються установчими зборами представників адміністративно-територіальних об'єднань територіальних громад; набувають повноважень на одноосібне розроблення, прийняття, змінювання і введення в дію Конституції України з дати прийняття Верховною Радою України цього тексту ст. 5 Конституції України. Органи прямої демократії мають повноваження на здійснення прямого народного контролю діяльність представницьких органів державної влади й органів місцевого самоврядування, які розміщені на території села, селища, міста районного значення, району, міста республіканського й обласного значення без районного поділу, області, АР Крим, міст Київ і Севастополь, а Всеукраїнські народні збори – органів центральної влади України, а також на одноосібне розроблення, прийняття, змінювання і введення в дію Конституції України». VIII. Спрямування політичних сил України на цивілізаційний розвиток країни. Ураховуючи що зміни до Конституції України приймаються на двох сесіях і розуміючи, що у разі не підтримання прямого народовладдя Президент України звернеться до народу з результатами аудиту держави й ні один з народних депутатів України не попаде до парламенту, Верховна Рада України ці зміни проголосує 226-ю голосами в червні 2019 року. Вона їх проголосує і конституційною більшістю на наступній сесії у вересні 2019 року. До цього голосування народних депутатів стимулюють отримані на той час результати аудиту держави. Останні зведуть набуті на виборах Президента України рейтинги парламентських партій до нуля. Отож при не голосуванні змін і доповнень ст. 5 Конституції в частині легалізації прямого народовладдя народні депутати України гарантовано потраплять не до Верховної Ради України, а до правоохоронних органів. Рішення Президента України про проведення аудиту держави змусить депутатів Верховної Ради України прийняти також зміни до п. 3 ст. 1 Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо здійснення виборів народних депутатів України виключно за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій. Досягненню Президентом України такого консенсусу з Верховною Радою України в інтересах не тільки сьогоднішніх народних депутатів України, а й усього Українського народу. Цей консенсус приведе Україну до успіху, вираженого в національній ідеї України. Український народ підтримає заради цього, як Президента України, так і ті політичні сили, які спрямують свої зусилля на розвиток країни. Віктор Іващенко – Директор ВГО «Інститут управління інвестиційним розвитком інноваційної економіки», е-mail: ukrainianfuture2015@gmail.com. |
20 травня 2019
 ò Тема: Політика і владак Влада поки Радянська!
|
21 грудня 2009
|
| Закрити |
